Кінець ХІХ — початок ХХ ст. характеризувався масовою міграцією сільського населення до міст. На ринку праці з’явився вільнонайманий робітник з усіма супутніми проблемами: безробіттям та соціальними негараздами. Доволі ліберальні міста поступово витворювали дискурс, в якому Церкві, релігійності і традиційним цінностям відводились другорядні ролі. Саме в цей час Єпископат Католицької Церкви, намагався взяти свій голос у соціальних питаннях, стаючи насамперед на захист робітника. Так поступово зароджувалася соціальна доктрина Католицької Церкви, з її ідеями нової євангелізації та нового душпастирства. Окрім цього, Церква, разом із мирянськими товариствами, активно протистояла ліберальним рухам.
Детальніше » Католицька Акція як мирянський рух в УГКЦ (1930–1939)