Відбувся Форум харитативних спільнот та парафіяльних Карітасів "Служіння милосердя"

27 квітня 2018 року у Львівській Духовній семінарії Комісія у справах мирян УГКЦ у співпраці з Відділом соціального служіння УГКЦ провели Форум харитативних спільнот та парафіяльних карітасів "Служіння Милосердя". Учасниками були члени парафіяльних карітасів, харитативних спільнот, а також лідери мирянських спільнот. Очолив Форум Голова Відділу соціального служіння УГКЦ владика Василій Тучапець, Екзарх Харківський.

На запрошення організаторів взяти участь у форумі люб’язно погодився отець Браян Колодійчук, МС. Він є канадієць українського походження, котрий став одним з перших священиків Згромадження Місіонерів Милосердя, заснованого Мати Терезею з Калькутти на початку 80-х. Останні роки він супроводжував цю велику святу у її подорожах і провадив процес її беатифікації. 

Форум розпочався із Божественної Літургії, яку очолив владика Василь Тучапець, Екзарх Харківський.

 Серед членів харитативних спільноти та парафіяльних Карітасів були також відповідальні та миряни із Сокальсько-Жовківської єпархії, Бучацької Архиєпархії, Луцького екзархату, Львівської архиєпархії та Харківського екзархату.

 Програма була концентрована  доповідями експертів про роль соціального служіння та діяльність парафіяльних Карітасів в УГКЦ.

Голова Відділу соціального служіння УГКЦ Владика Василь Тучапець розповів учасникам про Стратегію розвитку соціального служіння УГКЦ, яка була затверджена Синодом Єпископів УГКЦ у 2016 році. Стратегія виражається у  трьох напрямках діяльності:

  1. Плекання духа жертовності та соціальної відповідальності.
  2. Служіння на благо нужденних.
  3. Інституційний розвиток та професіоналізація соціального служіння УГКЦ.

Як підкреслив екзарх, соціальне служіння Церкви має своїм фундаментом та рушієм віру і виражає дияконійну  природу Церкви, будучи частиною триєдиної місії Церкви: звіщати Добру Новину (Керигма), освячувати (Літургія) та служити (Дияконія).

Далі владика Василь Тучапець детально розповів про кожну із трьох основних цілей стратегії, їх внесок у системний розвиток, актуальні потреби, завдання та очікувані результати.

На завершення владика та Екзарх Харківський Василій Тучапець сказав, що з власного досвіду того, що відбувається на сході України бачимо, що: «Милосердя не має границь ні національних - коли людині, яка є в потребі допомагають люди інших національностей, ні міжрелігійних. Справді ми бачимо, що через служіння милосердю зникає напруження, стираються границі міжконфесійні».

Наступною доповіддю була розповідь отця Браяна Колодійчука (МС), який підкреслив, що Карітас від самого початку як організація був дуже помічним у служінні Мати Терези. Перед тим як говорити про Мати Терезу і милосердя отець Браян поділився своїм шляхом до служіння – як канадієць українського походження з Вінніпегу потрапив до місії служіння Мати Терези.

Отець Браян Колодійчук поділився тим як Мати Тереза розуміла і як практикувала те, що ми називаємо милосердям, про її свідчення дії безмежної Божої любові та милосердя в житті кожної людини, про життя і служіння серед найзнедоленіших.

Отець Браян підкреслив, що все про що навчала св. Мати Тереза, все вона і втілювала в життя. Хто близько працював з Мати Терезою, на собі могли досвідчити це безумовне прощення з її сторони. В неї було просте доступне вчення про прощення, ось що вона  говорила про це: «Ми потребуємо дуже багато любові, щоб простити і нам необхідно дуже багато покори, щоб забути, тому що не є повним наше прощення, якщо ми не забудемо. Якщо ми довго тримаємо образу в пам’яті, то насправді ми повноцінно не простили. А це найпрекрасніша частина милосердя Божого – Він не тільки прощає, але й забуває». Головне ніколи, ніколи не сумніватись у Божому милосерді.

Самотня і відкинена людина, яка знаходиться на маргинезі суспільства, щоб забрати це почуття одинокості, цей жахливий біль потребує молитви, пожертви, ніжності і любові. А це насправді дати набагато важче ніж матеріальної допомоги. Ось чому є спраглі не тільки хліба, але й любові, нагота – це не тільки потреба в одязі, але й насправді – це  нагота втрати людської гідності, а бездомність – не лише  не мати дому, де переночувати, а це насправді почуття відкиненості, небажаності.

Розповів про євангеліє 5 пальців Мати Терези, яке опирається на Євангеліє від Матея (25, 31-46) – «…Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ВИ ЦЕ МЕНІ ЗРОБИЛИ».

В останні роки свого життя Мати Тереза завжди заохочувала людей бути святими. Тоді, вона пропонувала 5 речей для іншої руки:

-          я хочу

-          я буду

-          з Божою ласкою

-          стати

-          святим.

І коли ви поєднаєте дві руки разом, в молитві – ви станете святими.

Далі всі учасники мали нагоду поспілкуватись із о. Браяном  та задати йому питання.

Після короткої перерви отець Василь Білаш, голова Комісії у справах мирян УГКЦ, впровадив учасників у розуміння участі мирян в ділах милосердя та вплив харитативної діяльності на розвиток  спільнот.                                                                                             

 о. Андрій Сенейко, відповідальний у справах соціального cлужіння у Львівській архиєпархії презентував діяльність парафіяльних Карітаcів.

Назад