Сказати Божому милосердю наше "так"

Передріздвяні розважання . День 2

вагітна Богородиця

Часто в нашому житті ми змушені відмовляти, казати тверде «ні» на чиїсь пропозиції. Однак, серед всього, що нам пропонують наші обставини, що пропонують люди, які нас оточують, є тиха присутність Бога. Чи відповідаємо ми взаємністю на цю Божу присутність? Чи не відмовляємо, покликаючись на щільний розпорядок нашого розкладу, на нестерпну кількість обов’язків? А що як сказати «так» на цю найважливішу пропозицію?

Приділімо декілька хвилин на споглядання постаті Пречистої Діви Марії, в цей час подумаємо над її поставою, чеснотами.

Поглянемо сьогодні на Марію. Вона – та жінка, яка сказала Богу своє «так» і це «так» змінило її життя та життя всього людства. Вона зуміла побороти страхи та невпевненість, бо знала, що Бог – гарант життя, що Він має для неї Свій план, що Він не залишить це «так» без Своїх благословінь.

Здається, так просто сказати «так», але за ним могло бути безліч неприємностей: осуд, зневага, переслідування, навіть смерть. Але в цьому «так» була готовність Марії ствердити, що Господь є Царем її життя, це була готовність ствердити свою віру. Вона вірила в те, що Бог подбає про все, що благословить її Своєю опікою.  Це «так» змінило життя Марії, Бог сповнив її благодаттю, подарував найбільше Своє милосердя і те милосердя Бог дарує світові, воплотивши через Марію Свого Сина Ісуса Христа.

Ця жінка своїм щоденним слуханням Божого Слова, покорою та чистотою дала можливість Божому милосердю торкнутись її життя. Після її «так» милосердя Боже запульсувало в неї всередині, а в Різдві Ісуса запульсувало для всього людства. Як глибоко і особисто Марія пережила таємницю присутності Бога, а чи ми готові щиро заспівати «З нами Бог»? Чи ми готові сказати Богові наше «так» на Його запрошення бути Царем нашого серця? Чи ми можемо відкинути самовпевненість, яку диктує сучасний світ, позбутись амбіцій гордості, щоб промовити: «Так, Боже, я потребую Твого милосердя! Прийди, торкнись мого серця дотиком Твого милосердя!»? Чи готові ми запросити найбільше Світло в найтемніші закутки душі? Чи віримо, що наш Господь завжди з нами, в кожній радості і смутку, кожному падінні та перемозі, бо ж Його ім’я – Еммануїл?

Даймо собі декілька хвилин для призадуми, як ми можемо відкритись на дотик Божого милосердя, як відповісти на Божу присутність в кожній справі і кожній хвилині нашого життя. Комусь потрібно більше покори, комусь - довіри, а комусь - прихилити коліна в тихій молитві.

Маріє, ти, котра відповіла Богові своє «так» і дала Божому милосердю пролитись в твоєму житті, навчи нас слухати Боже Слово, бачити Божу присутність щомиті, щоб ми зцілились від гордості та відкрились на дотик Божого милосердя, щоб воно запульсувало у наших серцях та нашому житті. Маріє, Мати милосердя, молися за нас!

День 1. Що в яслах нашого серця?

День 3. А я - ікона Божого милосеря?

Роздумувала Ольга Сорока

Назад