А я - ікона Божого милосердя?

Передріздвяні розважання. День 3

Святий Йосиф - милосердя в дії

Щоденно нас захоплює світ реклами, світло неонових ламп захоплює увагу, вказуючи на те, чию вагомість потрібно перенаголосити. Але це часто агресивне світло затьмарює справді великі речі, справді вагомих осіб. Чи зможемо в Різдвяному часі побачити тихе світло присутності особи, яка дала народитись Божому милосердю?

Сьогодні пригадаймо людей, які були для нас обличчям Бога, а їх вчинки руками самого Бога. Чому вони для нас такі особливі, які риси, чесноти, які особливості їх постави нас захоплюють і говорять про те, що це люди віри?

В Різдвяній історії ми бачимо чимало осіб, які приходять вклонитись новонародженому Цареві царів, Месії, які возвеличують Бога, але так часто забуваємо про важливу особу Йосифа. Його важко зауважити у всій метушні пастушків, в приході волхвів, але саме він робив справді великі речі для того, щоб Боже милосердя пролилось на світ. Цей святий чоловік у всій своїй скромності став опікуном Спасителя. Він – тихе світло на особу Ісуса, він той, хто дбав, щоб знайти місце для народження Божого милосердя, щоб світ пізнав його.

Що бачимо в особі Йосифа? Він зі свого доброго серця бажав відпустити Марію, щоб вагітною не дати на осуд. Його план – це людський план, але він також був людиною віри, яка слухала Слово Боже і був чутливим до нього. Йосиф не вагаючись слухає волю Божу і опікується Марією, дбає про місце для дитяти. Він – той, хто, пізнавши Боже милосердя, живучи Божим заповідями, дає народитись Божому милосердю в особі Ісуса Христа для цілого світу. Чи не хотів Йосиф кращого місця аніж ясла для зачатого Духом Святим, для обіцяного Спасителя, для дитятка Марії? Мабуть, він хотів найкращого. Але й вбогі ясла, які залишились для безпечного та тихого народження Бога, стали місцем благословення. Йосиф знаходить місце, де Боже милосердя приходить у світ, щоб світ пізнав милосердя Бога. Ми повинні бути, як Йосиф, тими, хто своїми вчинками, своїм життям, своїми виборами дасть Божому милосердю виявитись для світу. Чи ми у наших щоденних справах є іконою Божого милосердя? Чи ми є милосердям для інших? Чи люди, які зустрічають нас на нашому життєвому шляху, зустрічають в нас Боже милосердя? Йосиф дав Хлібу життя прийти до голодних, а чи ми не оминаємо спраглих та голодних? Йосиф подбав про скромне, але затишне місце після важкої подорожі для Марії та Дитятка Ісуса, але чи ми готові прийняти у свій дім подорожніх, потребуючих нічліг, переселенців, біженців?

Задумаймось на хвилину-дві про можливості виявити Боже милосердя в наших вчинках, словах, бажаннях.

Йосифе, ти, який слухав Боже Слово і був покірним до виконання Божого задуму, навчи нас плекати Слово, щоб в часі Різдва в наших серцях міг народитись Христос. Йосифе, який став опікуном милосердя, навчи нас бути тими, через кого пізнають Боже милосердя.

День 1. Що в яслах нашого серця?

День 2. Сказати Божому милосердю наше "так"

Роздумувала Ольга Сорока

Назад