Миряни в політиці

Ватикан закликав ООН захистити свободу віросповідання

Zenit, 7 березня 2011

Процитувавши соціологічне дослідження, що 75 із кожних 100 людей, які були вбиті з мотивів релігійної ненависті, — це християни, представник Ватикану при відділенні ООН у Женеві ще раз заявив, що свобода віросповідання лежить в основі основних прав людини.

Архієпископ Сільвано Томазі, постійний представник Святого Престолу при відділенні ООН в Женеві, звернувся з такими словами минулої середи до учасників чергової 16 сесії Ради з прав людини, присвяченої темі релігійної свободи.

Він наголосив: «зростаюче поширення випадків дискримінації та актів насильства» показує, що принципи, проголошені і закріплені законом, на практиці не дотримуються.

Архієпископ перестеріг: релігійна ворожнеча становить «небезпеку для соціального, політичного і економічного розвитку. Релігійні конфлікти роз’єднують суспільство, розколюють зв’язки необхідні для процвітання соціального життя та економіки. Ворожнеча породжує насильство, яке позбавляє людей найбільш фундаментального права на життя. І вона засіває насіння недовіри та озлобленості, які можуть перейти у спадок наступним поколінням».
Навівши факти про часті випадки проявів релігійної ворожнечі стосовно християн (75 осіб на кожні 100 були вбиті), архієпископ заявив що «подібна концентрація релігійної дискримінації повинна викликати стурбованість у всіх присутніх».

«Однак, — додав він, — цією інтервенцією Святий Престол бажає ще раз підтвердити важливість існуючого права на релігійну свободу для усіх індивідів, усіх релігійних спільнот, для кожного суспільства, і в усіх частинах світу».


Обов’язки

Архієпископ Томазі далі продовжив говорити про обов’язок держави захищати релігійну свободу, а «також і відповідальність за створення середовища, у якому можна вільно реалізовувати це право».

Згадана відповідальність включає у себе різні обов’язки, зокрема: уникання будь-якої дискримінації, пропагування релігійної толерантності, підтримку ініціатив з просування діалогу, впровадження законів з боротьби з релігійною дискримінацією, і гарантування фізичної безпеки для релігійних спільнот, які перебувають під ударом.

«Свобода релігії — це велика цінність для цілого суспільства», — підтвердив представник Ватикану. «Держава, яка захищає це право, дає змогу суспільству користуватися соціальними наслідками, які з цього випливають, а саме: мирним співіснуванням, інтеграцією народу в сучасну плюралістичну культурну ситуацію, збільшенням творчого потенціалу коли кожен своїм талантом служить спільному благу. З іншого боку, заперечення релігійної свободи підриває будь-які демократичні прагнення, сприяє гнобленню, душить все суспільство, яке, в кінцевому рахунку, вибухає разом з трагічними наслідками».


Розуміння

Сімдесятирічний архієпископ також звернув увагу на помилкове розуміння релігійної свободи. Він перелічив три помилкові уявлення.

«Право виявляти чи практикувати власну релігію не зводиться лиш до актів релігійного поклоніння», — пояснив він, додавши що такі послуги як медична опіка та освіта, які надають релігійні установи, також важливі.

Друге помилкове уявлення стосується тих, що посідають владні пости чи посади: «Релігійні спільноти мають свої правила і вимоги щодо кандидатів на керівну посаду, для тих що хочуть бути служителем релігійної інституції, а також і до працівників благодійної організації. Подібні релігійні інституції є складовою громадянського суспільства, але не „природними відгалуженнями“ держави. Отож, обмеження, які обумовлені міжнародними законами про права людини, щодо обіймання урядових чи громадських посад не поширюються автоматично на інших недержавних суб’єктів. [...] Релігійна толерантність передбачає пошанування різниць у думках щодо цих питань, і пошанування відмінностей між державою і релігійними інституціями».

Наприкінці, архієпископ Томазі вказав на помилковий «страх, що принцип пошанування свободи вибирати і практикувати іншу релігію, яка відрізняється, заснований на вихідному твердженні, що всяка істина — відносна, а релігія — це не абсолютна цінність». «Це — непорозуміння, — сказав архієпископ. — Право обирати і змінювати релігію базується на пошані до людської гідності, саме тому держава повинна дозволити кожній особі вільний пошук істини».

Назад