Миряни в політиці

Європейський парламент обговорює енцикліку папи «Любов у істині» (Caritas in Veritate)

Брюссель, Бельгія, вересень 16, 2010 (Zenit.org). — Європейський парламент провів конференцію, щоб обговорити енцикліку Бенедикта XVI «Любов у істині».

Свідчення на користь політичної значимості енцикліки

Маріо Мауро, лідер партії People of Freedom party в Страсбурзі, повідомив «Радіо Ватикану» про цю конференцію під назвою «„Любов у істині“ з перспективи політики, економіки та богослов’я», яка відбулася у вівторок. Вона була організована Європейською народною партією, разом із Комісією конференції єпископів Європейського співтовариства (COMECE).

«Я вважаю, що цей захід дав нам значне заохочення», — сказав Мауро. — «Ми розуміємо, що те, про що говорить Папа Римський, стосується не лише абстрактних думок щодо сучасних світових потреб, але й відповідає потребам наших інституцій».

На думку Мауро, привнесення папської енцикліці до середини Європейського парламенту — «означає, по суті, виклик старому менталітету з його ідеєю влади — що став модним і домінуючим, — що може дозволити собі недооцінювати людей».

Депутат заявив, що європейські інституції були народжені шляхом угоди з метою забезпечення миру та розвитку.

«Той, хто народився з цим походженням, не може не визнати, що слова Папи — це чесна і зобов’язуюча пропозиція шляху добра для всього людства», — сказав він.

Найвища форма благодійності

Мауро повідомив, що у вівторок першою темою дебатів було питання політичної актуальності «Любові в істині».

У цьому сенсі, він пояснив, що енцикліка починається словами, які вказують, що благодійність насправді є потужним інструментом сприяння утвердженню людини як особи.

«Таким чином», — Мауро продовжував, — «якщо візьмемо до уваги сказане Павлом VI в „Populorum Progressio“, а саме, що політика — це найвища форма благодійності, ми зможемо прочитати нашу енцикліку в даному ключі, тобто: що політика — це потужний інструмент сприяння утвердженню людини як особи».

За словами депутата: «немає сторінки в енцикліці, на якій в тій чи іншій формі не було би присутнє судження про те, як слід ставитись до політики, як брати в ній активну участь, як політику можна перетворити в найбільш відповідний інструмент реалізації загального блага».

Учасники конференції обговорювали антропологічні та філософські, а також економічні та соціальні питання.

«Якщо конкретно сказати, то варто згадати з-поміж великих небезпек, які загрожують сучасній людині, й становлять грізну загрозу — як в антропологічному, так і соціальному, і економічному ключі — для людини як особи — то це релятивізм», — сказав Мауро.

Він попередив про небезпеку, що релятивізм перетворюється на ідеологію. Він вказав на певні «прояви релятивізму»: аборт стається кожні 27 секунд у європейському суспільстві, 10 мільйонів розлучень, які заторкують 15 мільйонів дітей, старіння населення, так що лише такі країни як Туреччина чи Єгипет мають більше половини молодих людей, які є в Європейському союзі.

На думку Мауро, ці дані відображають «концепцію, яка втратила надію подальшого розвитку, оскільки немає нічого, що би сповнювало життя сенсом, не існує істини, якій можна присвятити своє життя».

«Наслідком цього є», — додав він, — «сучасне покоління, яке позбавлене мотивів аби творити нову сім’ю, плекати родину, дбати про сімейний добробут, виховувати дітей до нових викликів у світі».

Фундаменталізм

«Суспільство паралізоване і занепадає, і це, мабуть, найважливіше твердження, яке ми можемо побачити в енцикліці», — пояснив депутат.

Мауро порівняв релятивізм із фундаменталізмом «тих ідеологій, які в 20 столітті прийняли жахливі потворні форми, і були реалізовані в ім’я народу», такі як: комунізм, фашизм і нацизм.

Він висловив переконання, що ці ідеології «були приховано присутніми у релігійних напруженнях кінця ХХ століття», зокрема виділяючи «мусульманський фундаменталізм, який сприймає Бога як привід для реалізації свого проекту влади, а також сучасний технічний науковий прогрес, завдяки якому людина робить із себе Бога, коли встановлює свої закони для дійсності».

Депутат вказав на зв’язок між цією енциклікою та 2010-м роком, який проголошено Європейським роком боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією.

«Наша стратегія боротьби з бідності — це стратегія розвитку, в основі якої є не просто ініціатива більш справедливого розподілу ресурсів, які походять з багатших країн, але сприяння утвердженню людини як особи», — сказав він.

Мауро підсумував: «Це людина повинна бути головним героєм свого часу, своєї країни, яка, можливо, перетворюється на мученика економічних труднощів, але, завдяки освіті, в рамках якої релігійна віра займає важливе місце, стає спроможною вирішувати проблеми».

Назад