Змінюючи обличчя своєї парохії

Інтерв’ю Ізабели Кустурі (Isabelle Cousturie) з лідером Євангелізаційних груп.

Мілан, Італія, 14 квітня, 2010 (Zenit. org). — Кожен охрещений християнин отримав мандат від Христа проголошувати про Божу любов, що вимагає від нього молитви та спілкування зі Святим Духом, — каже священик, який керує програмою євангелізації на парохії. Дон Піджі Періні, парафіяльний священик собору Св. Есторгія (St. Eustorgio) в Мілані, президент міжнародної організації, яка відповідає за діяльність парохіальних євангелізаційних груп.

Цьому методу євангелізації виповнилося вже 22 роки, а в травні цього року на цю тему відбудеться конференція. Отець Періні переконаний у тому, що «якщо священик сам активно працює, то його приклад наслідуватимуть вірні».

Журналіст «Зеніту» розмовляв з отцем Періні про майбутній семінар і про те, як працює цей метод євангелізації. Ось уривки з цього інтерв’ю.

«Зеніт»: Яка тема майбутнього семінару?

Отець Періні: [...] Ми матимемо презентацію методу євангелізації під назвою «oikos», який є самобутнім нашим вкладом у справу євангелізації.

«Oikos» євангелізація полягає у євангелізації тих осіб, з якими християнин зустрічається у щоденному житті, а саме: родичів, друзів, співробітників, партнерів по відпочинку, сусідів, — які приймають їх проголошення про Божу любов.

Ми кажемо, що всі покликані проголошувати новину про Ісуса, не лише особи богопосвяченого життя, священики, місіонери, але усі оживлені потугою свого хрещення, через яке отримали велике доручення від Христа — проголошувати Божу любов. Однак метод євангелізації під назвою «oikos» важкий для реалізації, і можливий лише завдяки діянню Святого Духа. Ми, християни, — лише просте і убоге знаряддя в Його руках.

Євангелізація — це, передовсім, присвята себе молитві. Саме тому у нашій парохіальній спільноті Св. Есторгія, і в усіх інших спільнотах, у яких присутні євангелізаційні групи, практикується адорація Христа під видами Пресвятої Євхаристії.

На цьому семінарі буде мова про служіння Святого Духа, відповідно до слів папи Павла VI, записаними у параграфі № 75 його апостольського повчання «Evangelii Nuntiandi»: «Необхідно сказати, що Святий Дух — це головна діюча особа євангелізації; саме Він спонукає кожну людину проголошувати Євангеліє, і Він діє у глибині людського сумління, допомагаючи прийняти і зрозуміти слово про спасіння».

Миряни повинні бути освіченими, а також і священики, аби поглибити тісні стосунки із Святим Духом, відкриваючи себе до Його діяння, яке водночас і обережне, і переконливе.

Євангелізаційні групи спрямовані на оживлення парафіяльного життя, аби вірні наново відкрили власну християнську ідентичність та плекали місіонерське покликання у всіх вірних згідно слів папи Павла VI, записаних у параграфі № 14 «Evangelii Nuntiandi»: «Євангелізація — це благодать і покликання властиві Церкві, її найглибшій ідентичності. Вона існує аби євангелізувати.»

Та згідно слів папи Івана Павла ІІ, записаних у параграфі № 33 апостольського повчання «Christifideles Laici»: «Як члени Церкви миряни мають покликання і місію проповідувати Євангеліє. До виконання цієї місії їх уповноважують і зобов’язують тайни християнського посвячення і отримані дари Святого Духа». Визнавши цей свій обов’язок, миряни будуть закваскою, яка перемінить лице цілої парафії.

Це стане можливим за умови, якщо священик звернеться твердо і остаточно до того, що є своєрідним завданням його священичого покликання, яке органічно згуртовує в одне ціле тисячі інших занять, які священик сповняє у своєму щоденному житті, а саме: проголошення Божої Євангелії та формування мирян для євангелізаційної праці. Лице парохії зміниться лише шляхом оживлення та євангелізації парохіян.

«Зеніт»: На кого розрахований цей семінар, і яка його головна тема в контексті семінарів минулих років?

Отець Періні: Семінар розрахований на всіх священиків, які бажають перемінити свої парохії та дізнатися про нові шляхи євангелізації — і в такий спосіб дослухатись до навчання Папи Римського. До цих священиків приєднаються кілька мирян з їх парохій, які разом стануть тією малою групкою, яка буде тією дієвою силою переміни власної парохії.

Цього року ми говоритимемо про формацію тих, хто відчуває покликання бути «лідерами» цих малих груп, що працюватимуть у справі євангелізації.

«Зеніт»: Святий Престол офіційно визнав цей метод євангелізації в травні минулого року. Чи таке визнання вплинуло на темпи росту чисельності таких груп у цьому році, і чи змінило саме ставлення до цього методу у певних середовищах?

Отець Періні: Дійсно, зникли численні упередження із офіційним визнанням, про яке ми не прохали, але отримали від Папської Ради у справах мирян, і це дає можливість планувати свою діяльність в межах всієї Церкви, засвідчуючи ортодоксальність цього методу на прикладі його духовних плодів та розповсюдження.

Це визнання, як свідоцтво волі Церкви аби цей метод і надалі застосовувався, свідчить про католицькість та пасторальну придатність цього методу, який допомагає оживити життя парохіальних спільнот до глибини та з перспективи місіонерської діяльності.

«Зеніт»: Чи існують парохії, які вирішили працювати згідно цього методу, а потім відмовились від нього?

Отець Періні: Так. Проте існують сотні, а навіть тисячі парохій у світі, які успішно засвоїли цей метод євангелізації через групи.

У декреті визнання сказано: «Саме тому що парохіальна спільнота є еклезіальною структурою, то у неї як у єдине ціле добре інтегрувалися також євангелізаційні групи. Їх розвиток у численних країнах по усьому світі демонструє придатність цього методу, і відповідає заклику папи Івана Павла ІІ до „нової євангелізації“, нової під оглядом її запалу, методів та способів вираження» (Address to the Assembly of CELAM, March 9, 1983).

«Зеніт»: У цьому році відбулися вагомі події. Будь ласка, розкажіть про євангелізаційні групи та їх еволюцію у світі?

Отець Періні: Після оприлюднення Декрету про визнання від 29 травня 2009 року по усьому світі постали численні нові групи. Численні спільноти запрошували нас аби ми презентували цей метод, і багато священиків та мирян взялися за практичне освоєння цього методу. Ми отримали свідчення від китайських спільнот, які після ознайомлення з цим методом євангелізації на парохії, стали його впроваджувати у себе, а також вперше взяли участь у нашому минулорічному міжнародному семінарі.

Також ми відвідували різні парохіальні спільноти у Бразилії та Венесуелі, де добрий досвід праці таких парохіальних команд спричинився до значного їх поширення та заснування сотень нових груп.

Значна подія відбулася в Ірландії — відбувся семінар, у якому я взяв участь, що був присвячений 20-ій річниці діяльності євангелізаційних груп у цій країні.

У січні минулого року відбулася зустріч усіх координаторів, які спостерігають за працею тих груп у різних географічних та мовних регіонах світу, в Італії на парохії Св. Есторгія. Ця зустріч дала поштовх для появи міжнародної Інтернет-сторінки нашого руху, де є інформація про наш метод євангелізації (www. cells-evangelization. org). На цій зустрічі було обрано команду міжнародних лідерів та їх помічників. Діяльність цієї команди дає змогу збирати інформацію про обсяги і темпи поширення діяльності євангелізаційних груп у всьому світі.

Так сьогодні я дізнався про появу 17-ти євангелізаційних груп на одній з парохій Латвії, а також отримав інформацію про участь 30 осіб з цієї парохії у майбутньому семінарі, який відбудеться з 26 по 30 травня цього року.

«Зеніт»: У яких країнах налічується найбільше послідовників такого способу побудови парохіального життя?

Отець Періні: У Франції, Бельгії, Ірландії, Італії, Бразилії, Венесуелі, та в країнах Східної Європи. Загалом, там де парохіальне життя ще донедавна переживало «сплячку», тепер завдяки впровадженню методу євангелізаційних команд оновлюється за участю священиків та мирян.

Завдяки постійній адорації Христа у Пресвятій Євхаристії, через пожвавлення мотивації у священиків, через євангелізаційні заходи за участю членів євангелізаційних груп, та за сприяння священика як лідера євангелізаційної праці, цей метод дає бажаний результат — пробудження від «сплячки», яке веде до усвідомлення цілою парохією своєї життєздатності, що була схожа ще донедавна на «сплячого велетня», — зі слів кардинала Х’юма (Hume).

«Зеніт»: В рамках майбутнього семінару відведено день, який присвячений темі «священик нової євангелізації», що мабуть пов’язано із роком священичого покликання, який був проголошений папою Бенедиктом XVI. Будь ласка, поясність важливість цієї теми.

Отець Періні: Дійсно в рамках цього вже 21-го семінару, який відбудеться з 26 по 30 травня цього року, другий день — 27 травня — присвячений темі служіння священика. Важливість цієї теми пов’язана з тим фактом, що нова євангелізація відбудеться лише за умови підтримки Святого Духа та відданості душпастирів, в першу чергу, цій справі. Справа відданості священиків новій євангелізації впливатиме на весь довколишній світ.

Конференція стане нагодою для ознайомлення із цим методом євангелізації, який згідно слів Декрету про визнання, «дає при співдії з Божою благодаттю можливості для навернення до Бога як одиниць так і цілих парохіальних спільнот, оскільки Церква зі свого покликання володіє досвідом євангелізації; оживляє у мирян свідомість свого покликання до місії проголошувати Євангелії, яка закорінена у самому таїнстві хрещення та приналежності до Церкви, і закликає також мирян відновити свою відданість власній парохіальній спільноті, яка у свою чергу повинна стати спільнотою палаючої віри, спрямованої на євангелізації найбільш відчужених від життя Церкви».

«Зеніт»: Вже минув рік як Папська рада потвердила цей метод євангелізації. Що ви відчуваєте сьогодні з приводу цієї великої місії, яка спрямована до сучасного світу?

Отець Періні: Я відчуваю переляк перед тим, що доручена мені місія перевершує мої людські можливості. Однак усю свою надію покладаю на Святого Духа, оскільки від самого початку моєї праці на парохії Св. Есторгія, я сказав собі словами Приповістей 16:3: «Запроси Господа у всі заміри твої, і задуми твої справдяться».

Для мене, це не проекти для здійснення, але відповідальність, яку треба взяти на себе, за співпраці з Святим Духом, аби виконати доручене Христом завдання Церкві в момент вознесіння, яке повинен сповнити кожен охрещений вірний.

Це відкриття змінило радикально моє життя. Я залишив численні свої заняття і хобі, які стали на заваді реалізації мого відданого служіння як священика і євангелізатора.

В 1986 році я познайомився із парохією Св. Боніфатія у Penbroke Pines, яку провадив отець Михайло (Michael Eivers), де побачив справді «нову парохію», що палала любов’ю Христовою і займалася справою євангелізації, яка відповідала природі парохіального життя, (...) там я пережив вперше своє навернення, яке поволі, крок за кроком, привело до усвідомлення значення свого священичого покликання, що має виражатися, передовсім, у організації всіх справ парохіального життя довкола євангелізації.

Чим більше я задумувався над можливістю отримання папського визнання для цієї справи, тим більше відчував запал до праці та боротьби із труднощами на шляху впровадження цього методу євангелізації.

Ці обставини, які я переживав, завдяки підтримки Святого Духа та постійній адорації Христа у Пресвятій Євхаристії, змінили ставлення моєї парохії до справи євангелізації, перед якою відкрилися нові горизонти відданої праці задля поширення Христового Царства серед свого оточення.

Сьогодні це завдання, яке доручила мені Церква, я передоручаю з великою певністю виваженій діяльності Святого Духа, який доведе цей новий досвід праці до звершення нової євангелізації.

Додаткова інформація про євангелізаційні групи

Цілі існування євангелізаційних груп:

• Зростати у близьких стосунках з Богом.
• Євангелізувати словом і прикладом власного життя
• Зростати до повноти зрілості — стати «новим творінням» у Христі
• Підтримувати й допомагати один одному
• Заохочувати членів групи щоб готувалися стати лідерами у майбутньому
• Залучати членів групи до сповнення різних завдань і служіння на своїй парохії відповідно до духовних дарів і навиків
• Поглиблювати свою католицьку ідентичність (свідомість приналежності до Католицької Церкви)

Члени євангелізаційної групи часто збираються разом. Ось загальний план зустрічі групи:

• Спів християнських пісень, прослава Бога
• Молитовне спільне читання Святого Письма та роздуми
• Ділення свідченнями та думками про свій досвід євангелізації
• Навчання та дискусія на обрану тему
• Вирішення практичних справ (фінанси, матеріальні потреби)
• Заступницька молитва за потреби людей
• Молитва про зцілення та духовне оздоровлення

Бачення здорового розвитку парохії з позиції таких груп — це:

• Допомогти кожному члену парохії поглибити особисті стосунки з Христом через молитву, святі таїнства та спілкування з Святим Духом;
• Скерувати кожного щоб стати активним членом парохіальної спільноти;
• Забезпечити можливостями щоб кожен міг осягнути духовну зрілість (зростаючи крок за кроком);
• Допомогти відкрити кожному парохіянину відкрити свій духовний дар та сферу служіння;
• Жити своєю християнською вірою та свідчити про неї словом та способом життя;
• Все чинити задля поширення Божої Слави.

Плоди застосування цього методу формування і діяльності малих євангелізаційних груп:

• Поглиблення віри та стосунків з Богом, поглиблення знань з основ християнського віровчення, практика частого читання Святого Письма, активна участь у богослужіннях на парохії;
• Активне свідчення членів групи про свій дар християнської віри у своєму середовищі;
• Живе почуття приналежності до парохіальної спільноти та налагодження стосунків з численними вірними (заступницька молитва один за одного, посильна допомога один одному, формування нових малих євангелізаційних груп).

Малі євангелізаційні групи є відкритими для нових відвідувачів, саме тому вони вивішують оголошення на парохіальній дошці оголошень про час, місце зустрічі та контактні телефони координаторів.

Формування навиків євангелізації — свідчення про свій дар християнської віри відбувається спершу в рамках самої групи під час зібрань, коли кожен вчиться ділитися своєю життєвою історією приходу до Бога, вирішення своїх проблем з Божою допомогою, де кожен отримує більше знань про офіційне вчення Церкви.